вторник, 6 ноября 2012 г.

Дуже важко становиться, коли твоїй коханній людині нецікаво те, що ти говориш. 
особливо, якщо вона сама запитала. навіщо питати тоді? 
ненавиджу ці питання ні про що, ні на що! 
після цьог омені хочеться з`явитись десь, де не буде людей ще довго довго і мої центри відчуття не зможуть жодного ні чути, ні бачити, ні відчувати. 

як казала наша українка " людина може вам розповідати щось лише у тому випадку, коли вона цим відкриває вам свою душу". 

отже, тобі непотрібна моя душа. 
так пафосно написала, а потім замислилась...може тобі непотрібно тому, що в мене її нема?
може гіпотитично вона повинна бути ,але я ніщо і вона спить?
може вона колись прокинеться-таки і я стану людиною, котра дійсно потрібна не тільки батькам, але й комусь більше ніж батьки?

чекаємо ,чекаємо весни


Комментариев нет:

Отправить комментарий